Більбоке

Це така старовинна французька гра, що бабусі й дідусі, і навіть прабабусі і прадідусі можуть пригадати, як грали в неї.

Для цієї гри з дітьми вдома треба взяти товсту нитку або шнурок довжиною приблизно 45 см. Один з його кінців приклеюється липкою стрічкою до тенісної кульки, а інший - до денця пластмасового стаканчика. Можна також прив'язати кінець нитки до ручки пластмасової кружки.

У грі беруть участь кілька людей. Від гравця потрібно підкинути кульку вгору і зловити її в стаканчик або кружку. За це й нараховуються очки. Ловити кульку потрібно по черзі, до промаху. Промахнувшись, гравець передає більбоке наступному гравцеві. Виграє той, хто першим набере обговорену кількість очок.

Таємничі звуки

Коли є багато вільного часу, який немає куди подіти, запишіть на мобільний телефон або старий магнітофон різні домашні звуки і шуми (робота пральної машини, дзюрчання води, кашель тата, скрип дверей, стукіт клавіатури, голоси всіх членів сім'ї та ін.)

Сірники, ватяні палички, ґудзики, жолуді, каштани

Коли дитина грається з дрібними предметами (звісно, під наглядом дорослих!), то розвивається не тільки дрібна моторика, а й просторове мислення, уява, тактильна чутливість.

Із сірників, ватяних паличок, жолудів, каштанів і ґудзиків можна викладати різні малюнки, як довільно, так і за схемою. Причому всі ці предмети можна поєднати в одному малюнку. Починати доречно з простих геометричних фігур — квадрата, трикутника, ромба, сонечка, поступово ускладнюючи ігри. Із сірників і ватяних паличок добре виходять зірки, їжачки, машинки, ялиночки, будь-які фігури, що містять багато прямих ліній. Спочатку малюнок викладає мама, адже малюка необхідно зацікавити. Потім «твір» можна робити разом.

Навіть найменшим діткам буде корисно перебирати ґудзики — виймати з коробочки і складати назад, нанизувати ґудзички на мотузочок і робити намиста й браслети. Тільки при цьому мама повинна бути дуже уважною: раптом малюк потягне іграшку до рота! Якщо дитина зовсім мала і є небезпека, що вона проковтне дрібні деталі, то слід нанизати ґудзики різних кольорів і розмірів на жорстку міцну волосінь. Така іграшка може бути і брязкальцем, і матеріалом для лічби, і наочним посібником для вивчення кольору, лічби і розміру.

Ігри з сірниками

Усі батьки люблять повторювати: «Сірники для дітей — не іграшка!» Правильно, звісно, адже діти можуть ненавмисне що-небудь підпалити.

Але якщо поряд перебуватимуть мама або тато, то сірники можуть виявитися навіть хорошою іграшкою. Так уважає тато. Сьогодні він грає «у сірники» з дитиною. Пропонуємо ось яке завдання.

Утримай сірники

Покладіть на стіл п'ять сірників і спробуйте взяти один із них великими пальцями.

Тепер підніміть другий сірник двома вказівними пальцями.

Тепер третій — двома середніми пальцями. Потім четвертий — двома безіменними.

І, нарешті, п'ятий — двома мізинцями. Хто упустив сірник, залишає гру!

Сірникова картинка

Кожній дитині видайте сірники (скільки бажаєте — коробку, коробку на двох, коробку на всіх тощо). За командою учасники починають викладати із сірників . картинку на тему, задану ведучим. Це може бути своє ім'я, прізвище, зображення якої-небудь тварини, смішного сюжету («Тато спить», «Автоперегони», «Троє поросят» тощо). Виграє той, хто упорався швидше при простіших завданнях), або той, у кого вийшла найоригінальніша сірникова картинка (складніші завдання). Скільки сірників

Візьміть сірникову коробку і покладіть у неї два сірники. Потрясіть коробку і запитайте у дітей, як вони вважають, скільки сірників зараз лежить у коробці. Діти також можуть потрясти коробку, потримати її в руках. Але відкривати коробку може тільки ведучий. Отже, тепер ви відкриваєте коробку і даєте дітям можливість перерахувати сірники. Перемагає той, хто назвав максимально близьку до правильної кількість.

Тепер можете ускладнити завдання: відвернувшись від дітей, додайте декілька сірників. Нехай діти знову відгадують їх кількість.

Сірникові коробки

Сірникові коробки (чим більше, тим краще) можна використовувати в різних іграх. На чотирьох або шести кришках, так само як і на внутрішніх коробочках, намалюйте однакові геометричні фігури: квадрат, круг, ромб, трикутник. Перемішайте кришки і внутрішні коробки. Попросіть малюка знайти і скласти коробочки.

Де мій ґудзичок?

Якщо сірникових коробок у вас багато, можна їх склеїти в декілька рядів, як ящики в комоді. Іграшкове цуценя принесло з собою ґудзик (монету, фішку, скріпку та ін.) і хоче покласти його в ящик. Воно кладе іграшку в один із ящиків і розмовляє з малюком, розповідаючи про себе. Потім запитує малюка, у якому з ящиків його ґудзик. Місце, куди цуценя кладе ґудзичок, постійно змінюється. Тривалість розмови постійно збільшується. Це завдання відмінно тренує зорову пам'ять і увагу дитини.

Ложки, чашки, миски, сковорідки

Маленькі діти дуже хочуть гратися на кухні. А батькам це спричиняє певні незручності. Хоча якщо до процесу поставитися розумно, то з дитячої цікавості можна отримати багато користі. Ось, наприклад, усім відомо, що потрібно розвивати тактильне сприйняття. І батьки купують іграшки з різною фактурою поверхні. Потрібно навчати дитину понять «великий — маленький»? А на кухні для цього є стільки можливостей! Різноманітні різні поверхні (гладкі ложки, ополоники, полумиски, миски і шорстка сковорода), і вивчення співвідношень «великий — маленький» (цікаво, скільки ложок вміститься в миску, і чому туди не вміститься ополоник). А як весело стукати ополоником по каструлі або кришкою об кришку!

Тісто цілком можна використовувати як замінник пластиліну, адже це чудовий матеріал для ліплення! Воно легко мнеться, менше брудниться, і не буде нічого страшного, якщо дитина випадково проковтне шматочок. Тонкий пласт розкоченого тіста може використовуватися як основа для картини з будь-якого підручного матеріалу — ґудзиків, жолудів, сірників, круп, мотузок, ниток, дроту, насінинок, гілочок тощо. Розминання тіста — цікаве і корисне заняття для малюка.

Крупи, сіль, кава, макарони також знадобляться для «кухонної школи». Дрібну крупу (наприклад, манну) і сіль можна використовувати для пальчикового малювання. Для цього необхідно висипати крупу на піднос рівним шаром. Намалюйте що-небудь самі, покажіть дитині, як це цікаво. Проведіть пальчиком по крупі. Вийде яскрава контрастна лінія. Потім візьміть пальчик дитини. Нехай малюк сам намалює декілька хаотичних ліній. Коли дитина освоїться, можна переходити до малювання узорів. Спочатку малює мама, потім пробує малюк. Малювати можна все що завгодно: хаотичні лінії, будиночки, круги, огорожі, хмари, спіралі, личка, літери або цифри.

Крупну крупу (наприклад, гречку-ядрицю), горох, квасолю, кавові зернятка можна використовувати для викладання картинок, так само як і з сірників, ґудзиків і ватяних паличок. Можна використати їх і для аплікацій. Пересипати всі ці продукти найцікавіше у прозорий посуд, для того щоб було видно.

Демонстрація мод

Перед початком зимового (весняного, літнього, осіннього) сезону влаштуйте з дитиною демонстрацію мод. Нехай малюк спробує самостійно застібати ґудзики, кнопки і «блискавки». Підготуйте місце для демонстрації, розстеливши червоний рушник, на якому «модель» демонструватиме обновки. Решта членів сім'ї можуть клацати фотоапаратами, зображаючи репортерів модних журналів.

Сім'я Пробочкіних

Приготуйте темно-зелені пробки, шматочки дроту, ватяні кульки, фломастери або маркери. Змайструйте разом із дитиною із перелічених предметів кумедних персонажів сімейство Пробочкіних: маму, тата і дітей.

Відбитки

Візьміть аркуш паперу і прикріпіть його краї скетчем до плоскої поверхні. Покладіть під аркуш дрібний плоский предмет — монету, ключ або брелок. Нехай малюк легенько проводить олівцем по паперу, щоб на поверхні аркуша з'явився відбиток захованого предмета.

Шарфики для ляльок

З клаптиків тканини або старих дитячих речей можна виготовити шарфики для ляльок і м'яких іграшок, щоб вони не замерзли взимку.

Намиста зі скріпок

Запропонуйте дитині пакетик різноколірних скріпок і покажіть, як їх з'єднати разом, щоб вийшло симпатичне намисто або браслет.

Великі «Хрестики-нулики»

Можна грати в цю гру не тільки на папері. А де? На столі, якщо у вас клейонка в клітинку. На підлозі, якщо там укладена квадратиками плитка. Хрестики і нулики можна не малювати, а домовитися з малюком, що гратимете ви каштанами і камінчиками, ґудзичками і шишками. Будь-яка гра, навіть якщо вона набридла, після додавання яких-небудь нових деталей знову зацікавить дітей.

Лабіринт

На підлозі за допомогою крейди або мотузка обмежте траси, по яких ітимуть діти. Для маленьких дітей завдання буде простим — пройти по лабіринту і не наступити на мотузок або лінію. Для дітей старшого віку завдання можна ускладнити. Дітей об'єднати у пари. Тому гравцеві, який проходитиме лабіринт, зав'язати очі, а його напарник повинен подавати чіткі команди — куди повернути, де зупинитися.

Стрибки по цифрах

На картонках намалюйте великі цифри і розкладіть їх на підлозі на такій відстані, щоб дитина могла перестрибнути від однієї до іншої. Попросіть дитину стрибнути, наприклад, на цифру 2, потім на цифру 7, потім на 1, потім на 4 тощо. Завдання можуть бути будь-якими: стрибати по порядку, стрибати тільки по парних числах, складати, наприклад, подумки 2 і 1, стрибати на цифру 3. До речі, у цю гру можна грати і на вулиці, тільки цифри тоді пишіть крейдою на асфальті.

Міста

Потрібно називати міста, що починаються з тієї літери, на яку закінчується місто, назване останнім гравцем. Якщо останній назване місто закінчується на Ь, И, то береться передостання літера.

Приклад: Анкара - Альбертвіль - Лондон - Миколаїв і т. д.

Гра майже нескінченна, тому що, по-перше, багато міст, по-друге, ніхто не записує вже названі і повторення через якийсь час можуть просто не помітити. Гра хороша в тривалих поїздках або під час довгого очікування . Розвиває не тільки кмітливість, але й знання географії, тому що паралельно можна давати якісь короткі описи містах (в якій країні знаходиться, чим примітний і т. д.).

Холодно-гаряче

Грати можна в кімнаті. Один з учасників виходить за двері, а решта дітей ховають який-небудь предмет і звуть ведучого. Його завдання - знайти цей предмет, а решта гравців повинні підказувати йому де знаходиться цей предмет словами - «Холодно», «Гаряче», «Тепло», «Дуже гаряче». Як тільки ведучий наближається до предмета - треба говорити - «Тепліше», віддаляється - «Холодніше» .

Море хвилюється раз…

Обирається ведучий. Він відвертається від інших і вимовляє віршик (поки він каже, всі гравці хаотично рухаються).

Море хвилюється раз,

Море хвилюється два,

Море хвилюється три,

Морська фігура на місці замри!

Гравці завмирають, зображуючи "морські" фігури. Ведучий підходить до будь-якого гравця, доторкається до нього рукою - гравець зображує, кого саме він показує. Завдання ведучого - відгадати, що це за фігура.

Якщо гравець зображує не схоже, він стає водою на наступний етап. Звичайно, іноді ведучий і сам спеціально "засуджує" якогось гравця, але тоді можна вирішити спірне питання колективно. Було ще ускладнення до правил: якщо який-небудь гравець ворушився чи сміявся під час "виступу" іншого, то він ставав водою.

Загадуються також: звірина фігура, Пташина фігура, Клоун-фігура, Робоча фігура, Божевільна фігура і так далі, на що фантазії вистачить:)))

Камінь, ножиці, папір

Гравців повинно бути двоє. Спочатку потрібно запам'ятати 3 знаки, які можна зобразити рукою.

Камінь - кулак,

Папір - розпрямити долоню,

Ножиці - виставити 2 пальці.

тепер грають вимовляють - «Камінь, ножиці, папір» і складають рукою якийсь знак, а потім з'ясовують, хто переміг.

Принцип такий:

Папір слабкіше ніж ножиці, бо вони її ріжуть;

Камінь слабкіше ніж папір, тому та його накриває;

ножиці слабкіше ніж камінь, бо він може їх розбити.

Зіпсований телефон

Обирається ведучий, інші діти сідають на лавочку. Ведучий дуже тихо на вушко говорить першому гравцю якесь слово. Той передає наступному гравцеві, і так до останнього учасника. Потім ведучий запитує в останнього гравця, що він почув, якщо той говорить правильно, значить телефон справний, а якщо ні - запитують у кожного гравця (починаючи з кінця), що він почув. Той, хто зіпсував телефон і стає новим ведучим.

Здогадайся – що це?

Дуже весела гра, брати участь можуть і дорослі.

Вибирається ведучий. Він задумує який-небудь предмет, пише його на папірці, а потім намагається зобразити його мімікою і жестами, решта учасників, намагаються здогадатися про що йде мова. Хто першим здогадався - стає новим ведучим (або отримує приз).

Гра у фанти

Кожна дитина складає в загальний кошик по 1 своєму предмету. Обирається 2 ведучих (в кошику їх речі теж повинні бути). Один з ведучих стає спиною до кошика, а другий виймає який-небудь предмет і питає у нього: «Що робити тому, кому належить цей предмет?». Ведучому потрібно придумати завдання, яке потрібно виконати власнику цієї речі. Не можна забувати, що цим господарем може бути і він сам.

Ладушки

Учасників повинно бути двоє. Вони сідають за стіл один навпроти одного. Перша дитина кладе руки на стіл долонями вгору, другий тримає руки долонями вниз. Другий гравець швидким рухом намагається доторкнутися своїми долонями першого. Якщо йому вдалося доторкнутися до долоньок товариша, то гравці міняються ролями.

Плутанина

Цікаво коли грають багато дітей. Один з них відвертається, а решта беруть один одного за ручки - ланцюжком і не відпускаючи рук починають заплутуватися. Можна проходити під руками сусідів, переступати через них. Коли все готово, ведучий повертається і намагається розплутати учасників, руки гравців при цьому не розмикаються. Потім обирається новий ведучий і гра триває.

Їстівне-неїстівне

Обирається ведучий, інші учасники сідають на лавицю. Ведучий по черзі кидає кожному гравцеві м'ячик і одночасно називає який-небудь предмет. Якщо предмет їстівний - м'ячик потрібно зловити, якщо ні - відбити. Хто помилився, стає на місце ведучого.

Так чи ні

Обирається ведучий, він загадує слово. Це може бути предмет, людина, фрукт, тварина. Інші гравці намагаються відгадати загадане слово, задаючи ведучому питання, на які він повинен відповідати: «Так» або «Ні». Якщо він не може дати точної відповіді, то каже: «Не знаю». Хто відгадає слово - той стає ведучим.

що можна пограти з дитиною 1 року, щоб розвинути його мову і фізичну активність? Читаємо про те, які дитячі розвиваючі ігри підходять малюкам від 1 року. А також дізнаємося, як в якості дитячої іграшки можна використовувати побутову техніку.

Немає на світі любознательнєє «народу», ніж діти в рік. Розвиток для них зараз дуже важливо, тому ви сміливо можете грати зі своїм малюком – він буде радий новим забав і спілкуванню з вами. Найголовніше – це захопити дитину, щоб йому стало цікаво.

«Відкрий – закрий»

Маленькі діти люблять відкривати і закривати різні баночки, коробочки. Використовуйте це в розвиваючих цілях. Поставте перед дитиною кілька баночок різного розміру і форми. Запропонуйте відкрити всі баночки, а потім знову закрити, правильно підібравши кришки. Так малюк знайомиться з розміром і формою.

«Знайди пару»

Підберіть кілька пар шкарпеток (рукавичок, взуття). Візьміть один носочок, дайте його дитині і попросіть, щоб він знайшов інший такий же. Якщо дитині важко це зробити, допоможіть йому. Наприклад, зверніть його увагу на відмітні особливості – колір, елементи візерунка, розміру і т. п. Дайте йому інший предмет з купи і подивитеся, чи зуміє він знайти йому пару. Гра розвиває зорову пам’ять і допомагає запам’ятати кольори.

Іграшка з коробки

Самотужки можна виготовити навіть антураж для домашніх рухливих ігор. Ви придбали відразу кілька предметів побутової техніки? Не поспішайте викидати коробки – з них можна побудувати справжній тунель, з’єднавши між собою скотчем кілька великих картонних коробок. Покладіть на одному кінці отриманого тунелю яскраву іграшку, а самі встаньте поруч з іграшкою і покличте малюка. Коли він дістанеться до вас, дайте йому іграшку і похваліть. Така гра розвиває дитину, формує в неї почуття безпеки.

Якщо дитина відчуває неспокій і не хоче лізти в тунелі, ви можете змайструвати подібний тунель, тільки маленького розміру, наприклад, з картонних коробок з-під молока, і показати, як за нього котяться машинки. Зрозумівши сенс гри і звикнувши до неї, малюк, дуже може бути, незабаром забереться і великий тунель.

Можна переобладнати коробку в затишний будиночок. Велика коробка – будиночок для малюка, маленька – для улюбленого ведмедика.

Розвиваємо мову малюка

Один з дієвих способів розвитку мовлення дитини – показувати йому прості і короткі сценки з іграшками. Наприклад, ведмедик впав і заплакав або лялька пішла гуляти без черевиків і замерзла. Тут придатні звичайні іграшки, зовсім не обов’язково купувати спеціальний реквізит для лялькового театру. Набагато важливіше, щоб ваш показ супроводжувався простими словами, які малюк легко може дізнатися.

Спектакль

обов’язково повинен викликати у малюка співчуття до іграшок, щоб він пошкодував ведмедика, зігрів ніжки ляльки. Відразу після сценки запитайте малюка, що він бачив. З допомогою ваших підказок він по-своєму зможе передати свої враження від побаченого: «Міша бах, бо-бо!»

Поступово ускладнюйте і зробіть дії, але іграшки залишайте ті ж. Скоро малюк до них звикне і зможе говорити за них сам.

Гра в стилі ретро: «Ви поїдете на бал?»

Давайте згадаємо дуже популярну в минулому столітті гру на увагу.

Ведучий говорить:

– До вас приїхала мадам, привезла вам валізу. У валізі сто гривень і записка. Вам веліли не сміятися, губи бантиком не робити, «так» і «ні» не говорити, чорне з білим не носити. Ви поїдете на бал?

Потім ведучий починає задавати каверзні питання:

– Ви хочете купити чорне плаття? – Я хочу купити червоне плаття. – А хіба червоне вам до лиця? – Мені просто подобається червоний колір. – Це буде бальне плаття? – Бальна. – Ваше червоне плаття повинно бути довгим? – Так (!).

Програш. Треба було сказати, наприклад, «зрозуміло». Програшем вважається і посмішка або сміх відповідає. Необов’язково грати в «бал», можна просто домовитися, що слова «так» і «ні» не можна вимовляти, і задавати різні питання.

Така умова вчить дитину контролювати свою мову і концентрувати увагу.

Питань повинно бути багато. Наприклад: Ти сьогодні снідав? Твоя зачіска тобі подобається? Ти любиш мультфільми?

Кiлькiсть переглядiв: 72

Коментарi