Зміст навчально-виховного процесу в нашому дошкільному закладі визначається освітнім стандартом - Базовим компонентом дошкільної освіти. Він передбачає вимоги до рівня розвиненості, вихованості та навченості дитини шести (семи) років перед вступом до школи.

Наш дошкільний навчальний заклад працює за освітньою програмою для дітей від двох до семи років "Дитина" .

Програма розроблен відповідно до Базового компонента дошкільної освіти (2012) і є комплексною варіативною програмою, в якій відображен вимоги до змісту дощкільної освіти.
Зміст освітньої роботи з дітьми структурований за принципом інваріативності та варіативності. Він дає змогу відійти від традиційної системи занять, оскільки уможливлюєтінтеграцію різних видів діяльності. Реалізація програмових вимог забеспечує належні умови для зростання здорової, щасливої, самодостатньої, творчої особистості.

Навчально-виховний процес здійснюється державною мовою.

З метою реалізації державної політики в галузі дошкільної освіти пріоритетними завданнями в діяльності дошкільного навчального закладу №55 «Лісовий куточок» на 2020-2021 навчальний рік визначено:

1. Здійснювати впровадження в освітній процес ідей сталого розвитку. Забеспечити виховання у дітей звичок і моделей поведінки, що відповідають сталому розвитку, оволодіння ними доступними навичками розумного та раціонального користування природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя та здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватись здорового способу життя.

2. Продовжити роботу з формування професійної майстерності педагогічних кадрів в організації освітнього процесу. Забеспечити вивчення та використання в освітньому процесі технології критичного мислення. Навчати дітей правильно ставити запитання, заохочувати розмірковувати, самостійно робити висновки, вільно висловлювати свої судження, знаходити і приймати правильні рішення.

3. Здійснювати методичний супровід впровадження в освітній процес інноваційних технологій. Підвищувати рівень культури педагогів у використанні мультимедійних засобів для самоосвіти та в організації навчально-пізнавальної діяльності дошкільників.

4. Забеспечити активне вивчення педагогами дошкільного закладу нових нормативно – законодавчих документів в галузі дошкільної освіти, здійснювати методичний супровід реалізації законодавчих положень в освітній діяльності.

Основними напрямками роботи нашого дошкільного закладу є:
  • Виховання у дошкільників ціннісного ставлення до чистоти довкілля як важливої умови безпечного проживання людини у природному середовищі. Формування навичок практичного життя, готовності взаємодіяї з навколишнім світом
  • Формування творчої, активної особистості з високим рівнем готовності до самостійного вирішення широкого кола проблем
Інструктивно-методичні рекомендації «Щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти у 2020/2021 навчальному році»

Організація діяльності закладів дошкільної освіти (далі — ЗДО) у 2020/2021 навчальному році залежатиме від епідемічної ситуації у конкретному регіоні. Рішення щодо обрання сценарію, за яким буде відбуватись діяльність закладів, ухвалюватимуть регіональні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, залежно від особливостей епідеміологічної ситуації в конкретному регіоні.

За сприятливої епідемічної ситуації у регіоні та відповідного рішення зазначеної комісії, ЗДО працюють у звичайному режимі, створивши максимально безпечні умови для вихованців та працівників. За створення таких умов відповідають засновники та керівники ЗДО.

Із керівними принципами та заходами щодо безпечного відновлення роботи та функціонування ЗДО, а також розвитку дітей та підтримки працівників можна ознайомитися в постанові Головного державного санітарного лікаря України від 21.05.2020 № 25 «Про затвердження Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів у закладах дошкільної освіти на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», листах Міністерства освіти і науки України від 23.04.2020 № 1/9-219 «Щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти під час карантину», від 22.05.2020 № 1/9-269 «Щодо відновлення діяльності закладів дошкільної освіти», матеріалах ЮНІСЕФ «Рекомендації щодо відновлення роботи закладів дошкільної освіти після COVID-19».

Зауважимо, що враховуючи епідемічний стан у країні, має бути обов’язково запланована робота щодо заохочення всіх учасників освітнього процесу до дотримання гігієнічних навичок, соціальної дистанції у приміщенні та на території ЗДО з метою забезпечення виконання профілактичних і протиепідемічних заходів. Для організації якісної діяльності ЗДО рекомендуємо засновникам привести штатні розписи ЗДО у відповідність до Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 04.11.2010 №1055. Зокрема, ввести у штатні розписи посади сестри медичної, практичного психолога.

З метою сприяння дотримання соціальної дистанції в приміщенні, під час перебування дітей у груповому осередку варто здійснювати організацію простору ігрової кімнати у вигляді осередків діяльності, які відображають освітні потреби й інтереси дітей дошкільного віку. Організація осередків діяльності дає можливість забезпечити основні види діяльності дітей дошкільного віку через роботу у парах, малих групах, а також індивідуально, уникаючи скупчення (детальніше на сайті ДУ «Український інститут розвитку освіти»).

Закон України «Про освіту» надав усім закладам освіти автономію у виборі основних пріоритетних напрямів та завдань в організації освітнього процесу, орієнтуючись на детальний та конструктивний аналіз результатів освітньої діяльності в минулому навчальному році. Освітня діяльність ЗДО здійснюється на основі розробленого плану роботи на навчальний рік і літній період, що схвалюється педагогічною радою закладу та затверджується його керівником.

При плануванні роботи на новий навчальний рік ЗДО самостійно визначають завдання з урахуванням виявлених проблем.

Педагогічні працівники мають право на академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі; розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання та ін. (Закон України «Про освіту», ст. 54, п.1).

Забезпечення змісту дошкільної освіти здійснюється відповідно до Базового компонента дошкільної освіти та реалізується згідно з освітніми програмами розвитку дітей та навчально-методичними посібниками, затвердженими в установленому порядку Міністерством освіти і науки України.

ЗДО різних типів і форм власності можуть використовувати комплексні та парціальні освітні програми, рекомендовані або схвалені Міністерством освіти і науки України. Педагогічні колективи мають право обирати для використання в роботі чинні програми, перелік та особливості реалізації яких обговорює та схвалює педагогічна рада ЗДО. Дозволяється використовувати кілька комплексних і парціальних програм, відповідно до яких педагоги планують освітню діяльність. Окрім того, ЗДО можуть розробити і власні освітні програми.

Таким чином, ЗДО може використати схвалені чи рекомендовані міністерством програми як основну частину своєї освітньої програми, за необхідності, доповнюючи її додатковими компонентами. У цьому випадку, в рішенні педагогічної ради про схвалення освітньої програми закладу необхідно вказати назву (назви) та реквізити схвалених чи рекомендованих програм (лист Міністерства освіти і науки України від 09.12.2019 № 1/9-750 «Щодо освітніх програм у закладах дошкільної освіти»).

Ознайомитися з чинними освітніми програмами та інформаційно-методичними матеріалами можна в листі МОН від 22.07.2020 № 1/9-394 «Про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2020/2021 навчальному році».

Варто врахувати, що єдиних вимог до оформлення освітньої програми ЗДО немає. Освітня програма це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих ЗДО для досягнення вихованцями результатів навчання (набуття компетентностей), визначених Базовим компонентом дошкільної освіти.

При організації освітньої діяльності варто зважати на провідний вид діяльності дітей (ранній вік предметно-маніпулятивна; дошкільний вік ігрова), а також на те, що діяльнісний підхід є основою для досягнення цілей розвитку дітей різного віку.

Пріоритетні завдання для розвитку дітей:

· раннього віку — опанування предметно-маніпулятивною діяльністю, формуванняактивного мовлення, розвиток відчуттів та сприймання (зорові, слухові, тактильні та ін.), виховання культурно-гігієнічних навичок;

· молодшого дошкільного віку — оволодіння предметно-практичною діяльністю (діяльність з предметами за їх призначенням), засвоєння сенсорних еталонів (колір, форма, розмір), розвиток мовлення, вправляння чуттєвого досвіду взаємодії з оточенням (бачу, чую, відчуваю, дію);

· середнього дошкільного віку — ігрова діяльність, формування граматичної правильності мовлення та вихід на творчий рівень сюжетно-рольової гри;

· старшого дошкільного віку — формування психологічної зрілості та готовності до навчання у школі (життєві компетентності, мотивація, саморегуляція, вміння спілкуватися, інтерес до пізнавальної діяльності).

Зазначені завдання досягаються шляхом створення умов для участі дітей у різних видах діяльності (спілкування, гра, художньо-естетична та ін.) так, щоб це було природньо та органічно до їхніх потреб та інтересів.

Під час проведення спеціально організованих форм освітнього процесу необхідно дотримуватись вимог Гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2015 № 446.

Рекомендуємо звернути особливу увагу на взаємодію з сім’ями, прищепленню дітям дошкільного віку базових цінностей: доброти, дружби, любові, відповідальності, відчуття краси.

Модель партнерської взаємодії із сім’єю кожен заклад розробляє самостійно, ґрунтуючись на принципах взаємоповаги, взаємодовіри, взаєморозуміння, співпраці, усвідомлення своєї ролі та відповідальності.

Зазначимо, що поряд із традиційними формами роботи з батьками чи законними представниками дитини (опитування: письмове і усне; співбесіди; телефонний зв’язок; консультації; засідання батьківського комітету; дні відкритих дверей; перегляд святкових ранків та розваг; спільні свята; конкурси; батьківські куточки; дошка оголошень та ін.), можна застосовувати інноваційні, а саме:

· «Буккросинг» — постійно діючі групові центри психолого-педагогічної літератури, що створюють комфортні умови для реалізації інформаційної та просвітницької взаємодії ЗДО та родин. Передбачає створення відкритої полиці, шафи, де кожен може взяти книжку, яка сподобалася, та поділитися своїми книжками з іншими батьками, педагогами тощо.

· «Дерево цілей» або «Дерево розвитку групи» – проєкт спільної інтерактивної діяльності батьків, дітей, педагогів. Він сприяє усвідомленню того, що батьки є партнерами в плануванні та реалізації заходів щодо розвитку дітей, поповнення розвивального середовища групи.

· «Батьківська скринька» — дає можливість батькам у зручний для них час вносити пропозиції щодо поліпшення освітнього процесу, ініціювати обговорення проблемних питань, як діяльності закладу освіти, так і розвитку своєї дитини.

Варто визнати результативність активних та інтерактивних форм взаємодії, що відповідають сучасним запитам батьків і зацікавлюють їх: дискусії, ділові ігри; психологічні ігри та вправи, націлені на зняття емоційної напруги, на об’єднання колективу батьків та вихователів; обговорення проблемних питань за круглим столом.

Заслуговує на увагу впровадження дистанційних форм спілкування з батьками, особливо в дні, коли дитина з тих чи тих причин відсутня в закладі (за допомогою спілкування та викладання матеріалу під час онлайн семінарів, майстер-класів, обговорення і представлення практичних матеріалів на онлайн-платформах Google Classroom, ZOOM тощо, розміщення відео заняття, що в онлайн режимі проводить вихователь на сайті ЗДО). Можливе застосування мобільних додатків Messenger, Viber, Facebook у межах робочого часу.

Пріоритетними напрямами у новому навчальному році можуть бути також такі:

· забезпечення наступності у впровадженні особистісно орієнтованої моделі освіти в дошкільній та початковій ланках освіти (для реалізації освітніх вимог обох ланок освіти, орієнтуючись на Концепцію НУШ, її новий зміст, зміну освітнього простору, результативною є така форма взаємодії, як педагогічне партнерство вихователів ЗДО та вчителів перших класів щодо створення розвивального середовища, осередків діяльності, застосування компетентнісного та діяльнісного підходів під час освітнього процесу для розвитку особистості, організації та проведення ранкових зустрічей, використання ігрових методів у навчальних заняттях);

· формування екологічної свідомості, навичок практичного життя, готовності до взаємодії з навколишнім світом; реалізацію проєктної діяльності; наприклад, соціально-екологічного проєкту «Виховання культури сортування сміття та поводження з відходами у всіх учасників освітнього процесу»; самонавчання дітей «діти-дітям» (із закріпленням практичних навичок тощо);

· удосконалення роботи щодо формування комунікативно-мовленнєвої та математичної компетенцій дітей дошкільного віку шляхом упровадження інноваційних методик і технологій; (математична компетенція — враховуючи, що 2020/2021 оголошено Роком математики);

· програма (план) переходу дітей до ЗДО. Радимо звернути увагу на особливості переходу дітей до ЗДО. Для кожної дитини, яка вперше приходить до ЗДО рекомендуємо організувати перехідний період, що передбачає знайомство з вихователем, колективом й закладом, поступову адаптацію та створення умов. Ефективний перехід дітей до дитячого садка залежить від готовності персоналу закладу розвивати позитивні відносини і загальні підходи до забезпечення успішності для всіх дітей, які можуть переходити до дитячого садка з дому чи з іншої установи, наприклад, із центрів раннього втручання.

Пріоритетними напрямами діяльності практичних психологів у 2020/2021 навчальному році слід вважати: психопрофілактику наслідків стресових станів, умов роботи та життєдіяльності в режимі обмеженого пересування; психолого-педагогічне просвітництво батьків з питань розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного віку в умовах здобуття дошкільної освіти вдома; психогігієну комунікації та спілкування в дистанційному форматі, а також про особливості ознайомлення дітей дошкільного віку з COVID-19 («Як розмовляти з дітьми про COVID-19»).

Звертаємо увагу на те, що на сучасному етапі розвитку дошкільної освіти спостерігається тенденція до більш широкого використання комп’ютерних технологій для виховання, навчання та розвитку дітей дошкільного віку. Зазначимо, що у роботі з дітьми, які не досягли 5-річного віку використання ґаджетів не рекомендується. Таким чином, уся освітня робота має здійснюватися виключно з батьками вихованців задля ознайомлення їх зі змістом, формами і методами розвитку їхніх дітей. Відповідно до розділу XІІ Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, що затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 № 234 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.04.2016 за №563/28693, тривалість безперервної роботи перед монітором комп’ютера длядітей 5-річного віку не має перевищувати 10 хв.

Максимальна кратність роботи протягом тижня для дітей 5 і 6 років — 2 рази.

Дні тижня, в які доцільно працювати з комп’ютером:

· вівторок, четвер — оптимальні дні;

· понеділок — можливо використовувати ґаджети;

· п’ятниця — не рекомендовано.

Рекомендований для занять час дня:

· перша половина — оптимально;

· друга половина — допустимо.

Місце в 25-хвилинному занятті — середина заняття, між ввідною і заключною частинами.

Обов’язково, перед і після роботи за комп’ютером або іншими ґаджетами, робити спеціальну гімнастику для очей та опорно-рухового апарату, м’язів тулуба, особливо спини, що знаходяться в статичному стані; м’язів кисті працюючої руки.

У роботі з дітьми можуть використовуватися: розвивальні комп’ютерні ігри, дидактичні комп’ютерні ігри, ігри-забави, комп’ютерні діагностичні ігри, пізнавальні відеоролики або відео фрагменти створені як самим педагогом, так і вже існуючих в інтернеті.

Розвивальні комп’ютерні ігри спрямовані на формування загальних розумових здібностей, а також пам’яті, мислення, уваги та інших психічних процесів. Дидактичні ігри — це ігри, які безпосередньо обумовлені формуванням дидактичних уявлень, з основами систематизації, класифікації, синтезу, аналізу понять.

Ігри-забави дають можливість дітям розважитись, здійснити пошукові дії та побачити на екрані свій результат у вигляді певного елементу (наприклад, мультфільм «Розповіді Доброї Книги» тощо).

Зауважимо, що їх варто якомога тісніше інтегрувати з іншими традиційними видами діяльності (іграми, роботою над проєктами тощо) з метою недопущення комп’ютерної залежності у дітей.

У 2020/2021 навчальному році педагогічні працівники ЗДО можуть підвищувати кваліфікацію за різними формами, видами, що визначені Порядком підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800. Звертаємо увагу, що педагогічні працівники мають право самостійно обирати конкретні форми, види, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації.

Планування підвищення кваліфікації працівників закладу освіти здійснюється двома етапами. На першому етапі здійснюється перспективне планування у поточному році на наступний календарний рік шляхом затвердження педагогічною радою орієнтовного плану підвищення кваліфікації. Другий етап планування розпочинається після затвердження в установленому порядку кошторису закладу освіти на відповідний рік.

З метою формування плану підвищення кваліфікації закладу освіти на поточний рік пропозиції педагогічних працівників розглядаються його педагогічною радою. Педагогічна рада закладу освіти затверджує план підвищення кваліфікації на відповідний рік.

План підвищення кваліфікації закладу освіти на відповідний рік включає: список педагогічних, які повинні пройти підвищення кваліфікації у цьому році, теми (напрями, найменування), форми, види, обсяги (тривалість) підвищення кваліфікації (у годинах або кредитах ЄКТС), перелік суб’єктів підвищення кваліфікації, строки (графік), вартість підвищення кваліфікації (у разі встановлення) або примітку про безоплатний характер надання такої освітньої послуги чи про самостійне фінансування підвищення кваліфікації педагогічним або науково-педагогічним працівником. План підвищення кваліфікації може бути змінено протягом року в порядку, визначеному педагогічною радою.

Не пізніше 25 грудня працівник повинен поінформувати керівника закладу освіти або уповноважену ним особу про стан проходження ним підвищення кваліфікації у поточному році з додаванням копій отриманих документів про підвищення кваліфікації. Відповідна інформація зберігається в особовій справі працівника відповідно до законодавства.

Звертаємо увагу, що функції забезпечення професійного розвитку педагогічних працівників та здійснення їх науково-методичної підтримки переходять до центрів професійного розвитку педагогічних працівників, які починають діяти з 1 вересня 2020 року на основі Положення про центр професійного розвитку педагогічних працівників, що створено внаслідок реорганізації НМЦ/НМК.

У минулому навчальному році до Міністерства освіти і науки України надходило чимало звернень з різних питань. Найбільше — щодо організації освітнього процесу в інклюзивних групах. Звертаємо увагу, що відповідно до висновку інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ), індивідуальної програми реабілітації дітей з інвалідністю (за наявності), результатів психолого-педагогічного вивчення дитини, команда психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами (ООП) розробляє індивідуальну програму розвитку (ІПР) дитини з ООП.

ІПР розробляється на навчальний рік на основі програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для ЗДО, з відповідною їх адаптацією або модифікацією до особливих освітніх потреб дитини, погоджується батьками дитини (законними представниками дитини), затверджується директором ЗДО, та переглядається тричі на рік (у разі потреби частіше) з метою її коригування.

Для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку розробляється індивідуальний освітній план строком на три місяці з подальшим його продовженням протягом навчального року.

Звертаємо увагу, що термін дії висновку ІРЦ не обмежений у часі, крім випадків, коли рекомендовано та визначено дату повторного вивчення.

Надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг здійснюється шляхом проведення індивідуальних і групових занять, які можуть надаватися як штатними працівниками закладу, так і залученими фахівцями, зокрема: працівниками ІРЦ, спеціальних садків (шкіл), навчально-реабілітаційних центрів, логопедичних пунктів та інших закладів на підставі цивільно-правових договорів. При цьому оплата праці залучених фахівців здійснюється за рахунок коштів державної субвенції, відповідно до пункту 6 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 № 88 (зі змінами, далі — Порядок та умови надання субвенції).

Примірний перелік додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг) для осіб з особливими освітніми потребами у закладах освіти та Перелік фахівців, які проводять (надають) додаткові психолого-педагогічні і корекційно-розвиткові заняття (послуги) з особами з особливими освітніми потребами у закладах освіти, визначено у додаткахПорядку та умовах надання субвенції.

Цивільно-правові договори укладаються між фахівцями, які проводять психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття (послуги), та ЗДО або відповідним органом управління освітою.

Придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту в інклюзивних групах, здійснюється відповідно до Типового переліку спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах (групах) закладів освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 23.04.2018 № 414 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.05.2018 за № 582/32034.

Необхідно зауважити, що наказ Міністерства освіти і науки України від 17.04.2019 № 423 «Про затвердження Типового переліку спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних групах закладів дошкільної освіти» втратив чинність.

За рекомендаціями ІРЦ та письмовою заявою одного з батьків або іншого законного представника дитини ЗДО забезпечує доступ до освітнього процесу асистента дитини з ООП (частина 5 статті 11 Закону України «Про дошкільну освіту»). Функцію асистента дитини можуть виконувати соціальні працівники, батьки або особи, уповноважені ними.

Супровід під час інклюзивного навчання — надання допомоги дітям з ООП під час перебування в закладах дошкільної та загальної середньої освіти, входить до Переліку соціальних послуг, що надаються особам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 03.09.2012 № 537 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.09.2012 за № 1614/21926). Фінансування надання та оплата соціальних послуг регламентується статтями 27 та 28 Закону України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 № 2671-VIII, який вступив в дію 01 січня 2020 року.

Відповідно до спільного наказу Міністерства соціальної політики України та Міністерства освіти і науки України від 04.02.2020 №67/125 у Вінницькій, Дніпропетровській, Харківській областях здійснюється апробація Державного стандарту супроводу під час інклюзивного навчання, в межах якої обласними центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді проводиться навчання асистентів дітей.

Невід’ємною складовою організації освітнього простору для дітей з ООП в умовах закладу освіти є забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування будівель, приміщень та прибудинкових територій, в тому числі створення ресурсної кімнати.

У зв’язку з цим Міністерством освіти і науки України підготовлено та направлено до регіональних органів управління освітою лист від 25.06.2020 № 1/9-348 «Щодо створення інклюзивного освітнього середовища в закладах дошкільної освіти», в якому викладено рекомендації щодо створення інклюзивного освітнього середовища, зокрема універсального дизайну та розумного пристосування будівель, приміщень та прибудинкових територій, ресурсної кімнати в ЗДО.

Відновленню освітнього процесу та корекційно-розвиткових послуг для дітей з ООП у 2020/2021 навчальному році має передувати вивчення командою психолого-педагогічного супроводу ЗДО динаміки розвитку дитини, стану її особливих освітніх потреб, сильних сторін та змін, із врахуванням особливостей діяльності й участі дитини під час карантинних заходів та факторів навколишнього середовища.

Перехід дітей з особливими освітніми потребами до ЗДО організовується з використанням тих самих принципів і підходів, що і для інших дітей. Проте врахування особливих освітніх потреб має істотне значення під час перехідного періоду. Якість підтримки, що надається дитині та її родині під час цього періоду, може істотно вплинути на подальше перебування дитини в ЗДО.

Для дітей, які приходять у садок із центрів раннього втручання рекомендуємо забезпечити програму переходу, що є завершальним етапом надання послуги раннього втручання та передбачає:

· знайомство дитини та батьків із ЗДО та персоналом;

· зустрічі персоналу закладу (вихователь, спеціальний педагог, практичний психолог та інші) з фахівцями центру.

У разі карантинних заходів така зустріч/зустрічі проводиться в режимі онлайн у форматі відео конференцій.

Зауважимо, що особлива увага під час перехідного періоду має приділятись найбільш вразливим категоріям дітей, зокрема: дітям з інвалідністю, із соціально вразливих сімей, хто стикається з певними економічними труднощами чи психологічним стресом (через смерть, хворобу одного з батьків, розлучення чи поділ сім’ї та інше), дітям, які не є носіями української мови тощо (постанова Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 № 895 «Порядок взаємодії суб’єктів соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах», лист МОН від 12.12.2019 № 1/9-766 «Щодо комунікації з дітьми дошкільного віку з родин учасників ООС/АТО, внутрішньо переміщених осіб та організації взаємодії з їхніми батьками»). ЗДО повинні бути поінформовані про вищеназвані категорії дітей та сімей, сприяти знайомству вихователів та інших педагогів із дітьми та їхніми сім’ями з метою формування партнерських відносин та забезпечення плавного й ефективного переходу до закладу дошкільної освіти.

Міністерство освіти і науки України у 2020/2021 н. р. продовжуватиме роботу з координації діяльності закладів дошкільної освіти в умовах карантинних заходів, спричинених COVID-19. Пріоритетними завданнями вважаємо також оновлення нормативно-правової бази, а саме:

· Закону України «Про дошкільну освіту»;

· Базового компоненту дошкільної освіти;

· Положення про дошкільний навчальний заклад.

Серед пріоритетних напрямів діяльності ДУ «Український інститут розвитку освіти» будуть наступні:

· участь у процесі оновлення Базового компонента дошкільної освіти;

· участь у процесі розроблення професійного стандарту вихователя;

· проведення дослідження якості освіти у ЗДО за міжнародною методикою ECERS-3 (Early Childhood Environment Rating Scale) та поширення її серед закладів дошкільної освіти (детальніше на сайті ДУ «Український інститут розвитку освіти»).

Основними напрямками роботи нашого дошкільного закладу є:
· Виховання у дошкільників ціннісного ставлення до чистоти довкілля як важливої умови безпечного проживання людини у природному середовищі.
· Формування творчої, активної особистості з високим рівнем готовності до самостійного вирішення широкого кола проблем
З метою реалізації державної політики в галузі дошкільної освіти пріоритетним завданнями в діяльності дошкільного навчального закладу на 2019 - 2020 навчальний рік визначено:
  • Забеспечення методичного супроводу зростання професійної майстерності педагогічних кадрів в організації освітнього процесу на основі використання практичних методів педагогічного впливу (експериментування, вирішення проблемних ситуацій та логічних задач, моделювання, розвивальних вправ, ігор тощо), поєднання групових, парних, індивідуальних форм взаємодії в навчально- пізнавальній діяльності, побудові довірливих взаємин між педагогами та дітьми на принципах ділового партнерства.
  • Продовжувати роботу по формуванню соціально – моральної поведінки дітей дошкільного віку як складової життєвої компетентності. Підвищувати психолого-педагогічну компетентність педагогів і батьків щодо формування ціннісних орієнтацій дитини, що мотивують до дотримання моральних норм.
  • Продовжувати формування економічної освіченості дітей перед дошкільного віку в різних видах дитячої діяльності.Забеспечити координацію дій дошкільного закладу і сім'ї у вихованні раціонального споживача.
  • Інструктивно-методичні рекомендації
    «Щодо організації діяльності закладів освіти, що забезпечують здобуття
    дошкільної освіти у 2019/2020 навчальному році»
    Закон України «Про освіту» надав кожному закладу освіти автономію: академічну, організаційну, фінансову і кадрову, а керівнику – в управлінні закладом, прийнятті рішень щодо організації його роботи.
    Педагогічні колективи закладів освіти мають набувати досвід діяльності в умовах автономії, особливо академічної, наданої їм законодавством. А органи управління освіти, методичні служби різних рівнів мають надавати їм дієву допомогу, зокрема з питань
    - вибору:
    • освітньої програми,
    • пріоритетних напрямів та завдань в організації освітнього процесу,
    • моделі планування та організації освітнього процесу на основі інтегрованого підходу,
    • видів, форм та методів підвищення професійної компетентності працівників;

    - прийняття управлінських рішень щодо стратегічних перспектив розвитку закладу освіти;

    - відповідальності за хід і результати освітнього процесу;

    - забезпечення партнерських стосунків у взаєминах із дітьми та їхніми батьками.

    Освітня програма

    Зміст освітнього процесу реалізується відповідно до вимог освітніх програм розвитку, виховання і навчання дітей. Чинними для використання у закладах дошкільної освіти різних типів і форм власності є програми (комплексні і парціальні), рекомендовані (схвалені) Міністерством освіти і науки України. Інформація про програми та іншу навчально-методичну літературу подається у «Переліку навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах дошкільної освіти».

    Програмно-методичний супровід змісту дошкільної освіти дітей з особливими освітніми потребами здійснюється за окремими програмами, рекомендованими МОН України, або схваленими відповідними предметними комісіями НМР з питань освіти МОН України.

    Педагогічним колективам надається право обирати для використання в роботі чинні освітні програми, перелік та особливості реалізації яких обговорюється та схвалюється педагогічною радою закладу дошкільної освіти.

    У закладі освіти можна використовувати кілька комплексних та парціальних програм, у відповідності до яких педагоги плануватимуть освітню діяльність.

    Програми та інформаційно-методичні матеріали розміщені та постійно оновлюються на офіційному сайті МОН України та ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти».

    Водночас заклад дошкільної освіти може розробити власну освітню програму. Вимоги щодо механізмів розроблення, змістовного наповнення, схвалення та затвердження визначені чинним законодавством.

    Організація освітнього процесу

    Освітній процес в умовах закладу дошкільної освіти – це цілісний процес взаємодії дорослих і дітей, який розвивається в часі та в рамках певної системи, носить особистісно-орієнтований характер. Він спрямований на досягнення соціально-значущих результатів – набуттю життєвої компетентності, розвитку базових якостей особистості в різних видах діяльності.

    Освітній процес має носити характер не прямого, а опосередкованого навчання, і здійснюватися під час спільної діяльності дитини і дорослого, адекватної можливостям дітей раннього та дошкільного віку. Педагог має володіти знаннями про вікові та психологічні особливості дітей, їх індивідуальні можливості та потреби; гнучко та варіативно застосовувати форми та види організації освітнього процесу.

    Важливою особливістю організації освітнього процесу є використання ігрових і проблемно-навчальних ситуацій, інформаційно-комунікаційних та комунікативних технологій, проєктної діяльності; продумування найбільш вдалих форм і методів організації освітнього процесу, під час яких діти могли б, з одного боку, працювати індивідуально, з іншого – працювати разом, проявляти ініціативу, радитися один з одним, допомагати. Необхідно так проєктувати діяльність дітей, щоб діти не лише б набували та розширювали свої знання, а й ставали більш уважними один до одного, до дітей іншого віку, до дорослих, вміли б висловлювати свої думки, слухати і поважати думки інших тощо.

    Отже, під час спеціально організованої навчально-пізнавальної діяльності педагог має сприяти тому, щоб дитина отримувала доступний віку обсяг інформації та практично засвоювала важливі уміння та навички в рамках цієї інформації, щоб опановувала систему моральних цінностей, отримувала життєвий соціальний досвід спілкування та доречної поведінки.

    Основним акцентом такої діяльності є партнерська взаємодія дорослого з дітьми через: включеність вихователя у запропоновану діяльність нарівні з дітьми; добровільне приєднання дошкільнят до діяльності (без психічного і дисциплінарного примусу); залучення батьків (законних представників) дітей до освітнього процесу; вільне спілкування і переміщення дітей під час діяльності (передбачення педагогом організації відповідного розміщення навчально-дидактичних матеріалів у просторі групового приміщення чи іншої території закладу); залучення батьків до освітнього процесу; гнучкість у завершені певної роботи дітьми (кожен працює в своєму темпі).

    Щодо діяльності інклюзивних груп

    Національною радою реформ визнано інклюзивне навчання одним із пріоритетів розвитку держави, що є одним із основних чинників реформування системи інституційного догляду та виховання дітей в Україні.

    У 2018 році Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг» від 6 вересня 2018 року (№ 2541-VIII) внесено зміни до закону України «Про дошкільну освіту», зокрема щодо організації інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти.

    Організаційні засади діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти та форму індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами визначено у Порядку організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2019 № 530.

    Необхідними умовами якісного інклюзивного навчання є: визначення особливих освітніх потреб дитини; підвищенням кваліфікації педагогічних працівників; створення інклюзивного освітнього простору; надання освітніх, психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг; забезпечення дітей спеціальними засобами корекції психофізичного розвитку (наказ МОН від 17.04.2019 № 423, зареєстрований в Мінюсті 17.04.2019 за № 403/33374); здійснення психолого-педагогічного супроводу дитини протягом усього періоду навчання із обов’язковим залученням батьків до освітнього процесу.

    Визначення особливих освітніх потреб дитини та умов для організації інклюзивного навчання здійснюється практичними психологами та вчителями-дефектологами інклюзивно-ресурсних центрів за наслідками проведеної комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини.

    Докладніше щодо організації інклюзивної освіти дітей у закладах освіти на розкрито в інструктивно-методичних рекомендаціях (лист МОН від 26.06.2019 № 1/9-409).

    Предметно-просторове розвивальне середовище

    Цікаво, пізнавально і компетентно – це те що привертає увагу дітей.

    Саме тому середовище, в якому розвивається дитина, має бути сучасним і сприяти забезпеченню ефективного формування у дітей необхідних компетенцій, навичок самостійної та спільної діяльності, активної взаємодії у соціумі, задля реалізації власних можливостей.

    Предметно-просторове середовище має бути: змістовно-насиченим, готовим до трансформації; багатофункціональним; варіативним; доступним; безпечним.

    При цьому потрібно раціонально комплектувати та гнучко розподіляти простір на осередки (локації), пам’ятаючи, що різні види роботи вимагають постійної зміни локацій: дітям потрібно працювати в парах, у групах по 3-6 осіб. Тому модульні меблі мають бути достатньо легкими для пересування.

    Відкриті полиці з доступними матеріалами, дошки або фліпчарти – це важливі атрибути середовища.

    Щодо безпечності середовища, то воно полягає не лише у відповідності всіх його елементів вимогам із забезпечення надійності і безпеки їх використання, а й уникнення перенасиченості предметами, кольорами, тощо.

    Сьогодні особливу увагу приділяють створенню універсального дизайну у закладі освіти як стратегії, спрямованої на те, щоб проєктування і компоненти будь-якого середовища, виробів, комунікації, інформаційних технологій чи послуг були однаково доступні чи зрозумілі всім та відповідали вимогам спільного користування.

    При облаштуванні приміщень закладу дошкільної освіти особливу увагу слід приділяти якості матеріалів, з яких виготовлене обладнання, та правилам добору іграшок, їх відповідності санітарно-гігієнічним нормам. Оснащення освітнього процесу рекомендується здійснювати відповідно до Примірного переліку ігрового та навчально-дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти, затвердженого наказом МОН України від 19.12.2017 № 1633. При створенні безпечних умов радимо керуватись листом МОН України від 14.02.2019 № 1/11-1491 «Щодо організації роботи та дотримання вимог з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності у закладах дошкільної освіти».

    Доцільно впроваджувати в роботу закладів дошкільної освіти технології формування в дошкільників соціально доцільної поведінки, у межах міжнародного суспільного руху – освіта для сталого розвитку.

    Елементи стратегії Нової української школи такі як: особистісноорієнтований модель навчання, розвиток критичного мислення у дітей, інтеграція освітніх напрямків та педагогіка партнерства повністю відповідають концепції сталого розвитку, яка ґрунтується на принципах педагогіки емпауерменту (надання людині мотивації й натхнення до дії), що передбачає нову модель організації освітньої діяльності. Вона призначена не інформувати про предмет навчання, адже це не гарантує переходу від слів до дії, а формувати й автоматизувати навички чинити саме так, а не інакше.

    Інформація при цьому лише надихає того, хто вчиться, засвоює дію, яку він опановує.

    Сучасне розуміння поняття сталого розвитку це – економічна стабільність, екологічна цілісність та соціальне благополуччя.

    Для забезпечення сталого розвитку загальними завданнями дошкільної освіти є створення умов для: формування у дітей початкових уявлень про дії та поведінку, що орієнтовані на сталий розвиток, необхідних для свідомого вибору способу власного життя; усвідомлення старшими дошкільниками необхідності збереження ресурсів Землі та особистої причетності до майбутнього суспільства і природи; розвиток у дітей звичок і моделей поведінки, що відповідають сталому розвитку бажання діяти у цьому напрямі.

    Показники успішного розвитку дітей у цій сфері освіти є самостійне, свідоме і відповідальне виконання дитиною певних дій, розвиток звичок щодо гармонізації суспільних відносин, економічно та екологічно доцільної поведінки, культури ресурсозбереження, здатності здійснювати дослідження і самооцінку та самоконтроль своєї поведінки. Завдання педагогічного колективу – сприяти формуванню у дошкільників мотивації до дій і моделей поведінки, орієнтованих на сталий стиль життя.

    Планування

    Планування освітньої роботи – обов’язковий елемент щоденної роботи педагога, адже забезпечує системність, послідовність та комплексність в організації діяльності з дітьми.

    Чинне законодавство визначає План роботи обов’язковим документом, за формування та зберігання якого відповідає педагог закладу дошкільної освіти, втім не обмежує і не нав’язує йому шаблонних розробок перспективних та календарних планів. Педагог має свободу вибору найбільш ефективної та зручної для нього моделі та форми планування, як інструменту організації освітньої діяльності.

    Враховуючи те, що освітній процес, як динамічна педагогічна система, має сприяти формуванню в дітей цілісної, реалістичної картини світу, основ світогляду, та потребує інтегрованого підходу в організації діяльності з дітьми, то найефективнішими моделями планування є блочно-тематичне та методичний конструктор, які забезпечують міжпредметні та внутрішньо предметні зв’язки.

    Блочно-тематичний перспективний план, як і методичний конструктор, дозволяють формувати картотеку методичних засобів: опис різних форм і методів роботи з дітьми, що в свою чергу, забезпечує економію часу у розробці педагогом календарного плану.

    В одному закладі може бути кілька видів та форм плану. Вихователі кожної групи мають змогу обрати найприйнятнішу для себе. Для педагогів зі стажем та педагогів-початківців педагогічна рада визначає різні форми планування.

    Курси підвищення кваліфікації

    На сьогодні стан забезпечення педагогічними кадрами в системі дошкільної освіти України характеризується нестачею вихователів із фаховою освітою. Для забезпечення безперервного освітнього процесу в закладі дошкільної освіти часто використовують спеціалістів суміжних професій (практичних психологів, дефектологів, соціальних педагогів, музичних керівників, вихователів-методистів і навіть директорів) для заміни тимчасово відсутніх вихователів.

    Щоб освітній процес був якісним, а робота спеціалістів-суміжників фаховою і відповідно оплачуваною – цим педагогам необхідно проходити додатково курси підвищення кваліфікації за спеціалізацією «вихователь закладу дошкільної освіти».

    Цікавий досвід з даного питання напрацьовано у Запорізькому інституті післядипломної педагогічної освіти, в якому розроблено освітні програми інтегрованих курсів підвищення кваліфікації для різних категорій спеціалістів дошкільної освіти з окремим додатковим фаховим модулем за спеціалізацією «вихователь закладу дошкільної освіти». Навчання відбувається виключно за фаховим модулем відповідно до освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти.

    Плануючи підвищення кваліфікації на початку року, педагоги різних категорій реєструються для проходження курсів підвищення кваліфікації за основним фахом (на 2 тижні) та другою спеціалізацією (на 1 тиждень за фахом «вихователь ЗДО»). Наприклад, практичний психолог проходить підвищення кваліфікації за основним фахом 2 тижні у січні, а пізніше ще тиждень – за фахом «вихователь ЗДО» з метою отримання необхідних знань та права атестуватися як вихователь ЗДО. Впровадження цього підходу в 2018-2019 році засвідчує про великий попит серед практиків та позитивні результати.

    Підвищення професійної майстерності педагогів

    Без професіоналів і чіткої стратегії кадрової політики забезпечити якість освіти не можливо. Тому, крім фінансової, академічної, організаційної автономії, на часі – робота з кадрами.

    Важливим завданням є формування корпоративної культури. Адже її сформованість є важливою для досягнення успіху; сприйняття роботи не лише як засобу одержання доходу і професійного зростання, а й способу задоволення працівником своїх потреб у самоповазі, його самодостатність; формування поваги до працівників, визнання цінності кожного працівника; формування таких якостей, як енергійність, схильність до розумного ризику, ініціативність, професіоналізм; визнання здобувачів освіти та їхніх потреб як центру уваги всієї діяльності закладу освіти.

    В основі корпоративної культури мають бути ідеї, погляди, основні цінності, що поділяють всі члени колективу. З цінностей випливають стилі поведінки, спілкування, діяльності.

    Реалізація творчого потенціалу педагога – необхідна умова оновлення освітнього процесу. Тож варто знайти шляхи розкриття творчого потенціалу, проявів креативності у педагогів та системного моніторингу рівня їхніх професійних компетенцій.

    Цікавий досвід роботи з цього питання напрацьовано у багатьох регіонах.

    Радимо ознайомитися з досвідом організації методичної роботи методичних кабінетів та колективів закладів міст Миколаєва та Херсона.

    В основі змін методичної служби – векторність і адресна спрямованість науково-методичного супроводу професійного розвитку педагогів. Такий супровід змодельовано залежно від індивідуальних запитів, потреб, мотивації педагогів, їх професійних можливостей, наявного досвіду – соціального, професійного й особистісного.

    Векторність і адресна спрямованість дає змогу спроєктувати структуру методичного навчання педагогів, що забезпечує комфортні умови навчання, за яких кожен педагог відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність.

    Результативними та дієвими формами роботи у м. Херсоні стали Ресурсний центр, Методичний дайджест, авторська Школа інноваційних технологій та проєкт «Країна online. Херсонське дошкілля».

    Мета Ресурсного центру – сприяти залученню педагогів до оновлення стратегії діяльності закладів дошкільної освіти.

    Завдання: дослідити світовий перспективний педагогічний досвід; створити банк інноваційних методів розвитку, виховання та навчання дітей дошкільного віку; упровадити нові освітні технології та системи; допомогти оволодіти знаннями про сучасні освітні методики та навичками їх використання.

    Мета Методичного дайджесту – удосконалювати роботу щодо реалізації актуальних завдань освіти міста; гармонійно розвивати загальні, професійні й педагогічні здібності працівників; максимально розкривати творчий потенціал кожного педагога. Завдання такі: забезпечити науково-методичний та психологічний супровід реалізації актуальних завдань освіти; організувати науково-педагогічну роботу педагогів; розвивати аналітичні здібності педагогів; стимулювати та розвивати творчу ініціативу; сприяти розвитку професійної компетенції педагогічних працівників.

    Школа інноваційних технологій має на меті: систематизувати інноваційну діяльність в закладах дошкільної освіти; поширювати апробовані на практиці ефективні інновації та методичні надбання колективів; максимально використовувати потенційні можливості та ресурси як окремих педагогів, так і закладів у цілому; формувати інноваційний стиль педагогічного мислення як життєву потребу і професійну необхідність.

    Завдання – спрямовувати діяльність педагогічних колективів на осучаснення змісту й методів освітньої діяльності; адаптувати педагогічний процес до вимог інформаційного освітнього простору; формувати готовність до інноваційних змін.

    Мета «Країни online. Херсонське дошкілля» – популяризувати діяльність закладів дошкільної освіти, окремих педагогів; підняти імідж дошкілля міста серед батьків, педагогів, громадськості; обмінюватися досвідом ефективної організації освітнього процесу; організувати методичне навчання педагогів в режимі online. Завдання – сприяти професійному та особистісному розвитку педагогічних працівників; спонукати всіх учасників освітнього процесу до активної взаємодії; актуалізувати установки вихователів на цінність самореалізації в професії; стимулювати інтерес до творчості та ініціативи; підвищувати якість дошкільної освіти.

    У закладі дошкільної освіти № 60 м. Миколаєва розробили методичну форму обміну досвідом роботи, яку назвали PlatforM – Платформа Методична.

    Це групова стимульна форма роботи, в рамках якої кожний педагог може самостійно вибрати тему професійного навчання, яке забезпечує оновлення, поповнення, систематизацію знань та мотивацію до впровадження інноваційних технологій.

    Обирається загальна тема Методичної Платформи, яка може бути як вузькою, так і широкою за змістом. В рамках теми визначається тематика освітніх локацій (від 2 до 5) та обираються педагоги-майстри, які будуть презентувати досвід впровадження інновацій в роботу з дітьми.

    Програма заходу заздалегідь невідома, педагоги знають загальну тему зустрічі. Спікер заходу – на початку зустрічі оголошує тему заходу, а потім презентує структуру роботи, повідомляє про кількість освітніх локацій, представляє майстрів та їх теми. Учасники обрають локацію, яка їх зацікавила.

    Остання спільна локація проводиться з метою встановлення ефективності проведення заходу.

    Цікавими формами роботи з педагогами міста Миколаєва науковометодичний центр пропонує такі організаційні форми розвитку професійної компетентності педагогів, як: Освіторія «АПгрейд» (для вихователів); Майданчик «СпорТур» (для інструкторів з фізичного виховання); Майстерня «МайстерМуз» (для музичних керівників); Методична лабораторія «Крок» (для вихователів та вихователів-методистів); Педагогічний клуб «Майстерня успіху» (для педагогів, які мають педагогічне звання «вихователь-методист» або прагнуть до присвоєння); ПлатфОрМа «Метод» (для вихователівметодистів); Наукові студії «Основа» (для педагогів); Освіторія «Хвиля» (зустрічі для керівників та педагогів, у яких є потреба з того чи того питання) тощо.

    Кожна з цих організаційних форм має внутрішній план методичних заходів, тематика та зміст яких визначена педагогами міста, та основний меседж. Наприклад, основний меседж майданчику «СпорТур» – Розвиток професійної компетентності інструктора з фізичного виховання у Свободі Творчого вибору методик та заходів. У рамках Майданчика відбуватимуться п’ять заходів, які спеціалісти відвідуватимуть за бажанням, зокрема такі як: консультація, методичне об’єднання, засідання круглих столів з різних тем, авторський науково-практичний семінар, школа авторської технології. Партнерська взаємодія у 2019/2020 навчальному році особливу увагу слід звернути на педагогіку партнерства. Вона передбачає вміння забезпечити плідну співпрацю з дітьми та батьками на засадах взаємної довіри й поваги. Майстерність досягти балансу прав, обов’язків і відповідальності у трикутнику «дитина-педагогбатьки», де батьки – повноправні учасники освітнього процесу.

    Партнерська взаємодія є потребою часу, особливо нині, коли зрештою прийшло усвідомлення, що поодинці складно досягти вагомих результатів.

    Вона дає змогу досягти позитивних результатів завдяки тісній співпраці учасників освітнього процесу, інших закладів освіти, установ, органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, громадських організацій тощо. Важливо, що при цьому всі сторони партнерства усвідомлюють відповідальність за результати співпраці. Адже партнерство базується на таких принципах, як: взаємовигідність; відкритість; добровільність; унормованість; різноманітність застосовуваних технологій.

    Основними напрямками роботи нашого дошкільного закладу є:

· Створення необхідних умов для повноцінного життя дитини, оптимального її розвитку.
· Вирішення завдань усвідомленого засвоєння дитиною прийнятних норм поведінки у спілкуванні з однолітками та старшими, близькими і малознайомими людьми, формування ціннісних орієнтацій дошкільнят.
· Сприяння розвитку самосвідомості, формування правильного уявлення про себе, виховання почуття власної гідності, поваги до людей .
Основною формою організованої навчальної діяльності дітей дошкільного віку є заняття з різних розділів програми (тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані, домінантні та ін.). Організована навчальна діяльність дітей у формі занять планується переважно у першу половину дня.
Елементи навчальної діяльності включаються також до інших форм роботи з дітьми в повсякденні ( ігри, самостійна діяльність, індивідуальна робота, спостереження, чергування тощо).
Навчально-виховний процес в дошкільному закладі організовується у розвивальному середовищі, яке утворюється сукупністю природних, предметних, соціальних умов та простором власного "Я" дитини. Практичні зусилля педагогів по його створенню і використанню підпорядковуються інтересам дитини. Середовище збагачується за рахунок не лише кількісного накопичення, а й через покращення якісних параметрів: естетичності, гігієнічності, комфортності, функціональної надійності та безпеки, відкритості до змін та динамічності, відповідності віковим та статевим особливостям дітей, проблемної насиченості тощо. Вихователі дбають про те, щоб діти вільно орієнтувалися у створеному середовищі, мали вільний доступ до всіх його складових, уміли самостійно діяти в ньому, дотримуючись норм і правил перебування в різних осередках та користування матеріалами, обладнанням.

Нормативно-правове і навчально-методичне забезпечення освітнього процесу

Перелік інструктивно-методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів дошкільної освіти

Організація роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період (лист від 16.03.2012 № 1/9‑198).

Про організацію фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період (лист від 28.05.2012 № 1/9-413).
Про розроблення програм для дошкільної освіти (лист від 28.02.2013 № 1/9-152).
Щодо вирішення окремих питань діяльності керівників гуртків дошкільних навчальних закладів (лист від 18.09.2014 № 1/9-473).
Щодо організації роботи з музичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах (лист від 02.09.2016 № 1/9-454).
Організація фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільних навчальних закладах (лист від 02.09.2016 № 1/9-456).
Про організацію національно-патріотичного виховання у дошкільних навчальних закладах (лист від 25.07.2016 № 1/9-396).
Щодо організації взаємодії закладів дошкільної освіти з батьками вихованців (лист від 11.10.2017 № 1/9-546).
Щодо забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти (лист від 19.04.2018 № 1/9‑249).


Листи та інструктивно-методичні рекомендації МОН України:


Лист МОН України №1/9-386 від 13.06.2018 “Щодо особливостей організації діяльності закладів дошкільної освіти в 2018/2019 н.р.”

Лист МОН України №1/9-501 від 20.08.2018“Про перелік навчальної літератури, рекомендованої МОН України для використання у закладах дошкільної освіти”

Перелік навчальної літератури, рекомендованої МОН України для використання у закладах дошкільної освіти у 2018/2019 н.р.(електронний ресурс на сайті ДНУ “Інститут модернізації змісту освіти”)

Лист МОН України від 19.04.2018 № 1/9-249 “Щодо забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти”

Лист МОН України від 11.10.2017 № 1/9-546 “Методичні рекомендації щодо організації взаємодії закладів дошкільної освіти з батьками вихованців”

Лист МОН України від 25.07.2016 № 1/9-396 “Про організацію національно-патріотичного виховання у дошкільних навчальних закладах”

Лист МОН України №1/9-454 від 02.09.2016 “Щодо організації роботи з музичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах”

Лист МОН України від 02.09.2016 № 1/9-456 “Щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільних навчальних закладах”

Лист МОН України №1/9-473 від 18.09.2014 “Щодо вирішення окремих питань діяльності керівників гуртків дошкільних навчальних закладів”

Лист МОНмолодьспорт України № 1/9-413 від 28.05.2012 року “Щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період”

Лист МОНмолодьспорт України №1/9-198 від 16.03.2012 року “Щодо організації роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період”

Лист МОН України №1/9-152 від 28.02.2013 “Про розроблення програм для дошкільної освіти”

Наказ МОН України №1633 від 19.12.2017 “Про затвердження Примірного переліку ігрового та навчально-дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти”

Наказ МОН України №609 від 08.06.2018 “Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти”

Наказ Міністерства внутрішніх справ України №657 від 31.07.2017 “Про затвердження Змін до Правил пожежної безпеки в Україні”

Посібник “Ляльки з особистими історіями (ляльки-персони): методика соціального та психологічного розвитку дитини”

Методичні рекомендації “Моніторинг якості дошкільної освіти: кваліметричний підхід до оцінки розвитку дитини”

Кiлькiсть переглядiв: 366

Коментарi